Анорексія — виснаження організму в зв’язку з тим, що він не приймає поживні речовини, необхідні для забезпечення його життєдіяльності. Досить страшний діагноз, так як з великими труднощами піддається лікуванню. У цьому захворюванні зазвичай прийнято звинувачувати дівчат, що зловживають виснажливими дієтами.
— Однак анорексія виникає не завжди через дієт. У мене була пацієнтка, яка танула просто на очах, все їй радили більше їсти. При обстеженні у неї виявилася гіперфункція щитовидної залози. При такому захворюванні їж, не їж-все згоряє, маса не набирається.
Ще один випадок-безсимптомно протікала пневмонія, на тлі ослабленого імунітету не було температури і навіть кашлю. Довгий час нічого не могли знайти, і тільки рентген показав причину такого стану.
Основні причини виснаження
· Паразитарні інвазії; як не банально звучить, але це факт.
· Захворювання органів ШКТ, при яких не засвоюються поживні речовини.
· Стреси мають колосальне значення, так як ведуть до різного роду порушень в роботі гормональних органів і систем.
· Захворювання щитовидної залози (гіпертиреоз, наприклад).
· Виснаження надниркових залоз.
· Пухлина.
Якщо ви бачите такий стан у себе або близької вам людини, саме правильне — відправити його до хорошого лікаря і провести комплексне обстеження організму.
Як розрахувати індекс маси тіла (ІМТ)
Діагноз “анорексія” ставиться при певному співвідношенні зросту і ваги. На основі індексу маси тіла (ІМТ), який розраховується так: вага в кілограмах ділиться на зростання в метрах, зведений у квадрат.
Наприклад, ріст — 170 см, тобто 1,70 м. Множимо на два — 3,4.
Вага-65 кг.
ІМТ: 60/3,4=19,11
Якщо індекс менше 17,5, можна вважати, що у людини анорексія.
Ще простіше розрахувати співвідношення можна так: від зростання в сантиметрах відняти 25. Це і є приблизна вага при такій хворобі.
Якщо ви визначили у себе проблему
1. Введіть часте і дробове харчування. Це якраз підходящий варіант для людей з низькою вагою. Так як кожен прийом їжі в нормі викликає підйом інсуліну — гормону, який допомагає речовин затримуватися в організмі.
Є потрібно через кожні 2-3 години невеликими порціями, що включають складні вуглеводи, корисні жири і білок. Звичайно, білкова їжа в такому стані складно засвоюється (занадто важко її переробляти). Тому краще брати білкові коктейлі, які містять амінокислоти в легкій для засвоєння формі. Постарайтеся прибрати каву з раціону.
2. Почніть прийом пробіотиків і ферментів, які допоможуть організму засвоювати надходять поживні речовини.
3. Відновіть цілісність кишкової стінки. Синдром роздратованого кишечника — це не просто слова. Це фактично причина і початок всіх проблем зі здоров’ям.
4. Проведіть якісне очищення кишечника від гельмінтів, паразитів, грибів.
5. Підтримайте організм вітамінами і мінералами, так як їх безумовно не вистачає і на перших порах засвоюватися вони будуть досить важко. Бажано отримувати вітаміни з високоякісних БАД в органічній формі.
6. Перевірте стан надниркових залоз.
7. Здайте аналізи на гормони: щитовидної залози — ТТГ, Т3 вільний, Т4 вільний, АТПО.
8. Сходіть на обстеження, щоб не пропустити ще більш важке захворювання, яке могло викликати анорексію.
9. Фізичні вправи теж повинні бути, кожен день по 15 хвилин в легкій формі, не виснажливі.
10. Слідкуйте за рівнем стресу. Так званий стрес-менеджмент дозволить вам легше відновитися. Важливо більше перебувати на вулиці, гуляти, менше дивитися телевізор або комп’ютер, на ніч повністю відключати гаджети.
11. Сон з 21:30 до 6-7 годин ранку. Якщо хочеться поспати вдень, теж буде добре.
Якщо проблема психологічна і анорексія пов’язана з неприйняттям свого тіла, то додатково до всіх перерахованих вище пунктів по відновленню нормального стану тіла також необхідна робота з психологом.
Психологічні причини розвитку анорексії
Анорексія — це навмисна відмова від їжі, в результаті якого люди стають сильно фізично виснажені, але вони як і раніше впевнені, що мають проблеми із зайвою вагою. Причини даного психічного розладу йдуть корінням в дитинство. Відмова від їжі часто обумовлений наступними причинами.
· Жорстоке поводження з дитиною в дитинстві (тілесні покарання, грубе ставлення, насильство).
· Глузування з боку однокласників, однолітків.
· Дотримання нав’язаним суспільством/близькими стандартам краси і досконалості.
Як правило, у людей, які страждають на анорексію, погані відносини в сім’ї, особливо з мамою. Мама могла бути незадоволена зовнішністю дівчинки або вимагала від дівчинки досконалості у всьому, тим самим зобов’язуючи дівчинку бути першою у всьому, в тому числі у зовнішності.
Відмова від прийняття їжі — це прояв прихованої агресії. Схуднути-найголовніша і єдина мета людей, які страждають на цю хворобу. В погоді за худобою просте бажання переростає в шалену гонку, і людина сама не розуміє, як всі сили спрямовані на досягнення мети. Навіть при виникненні явних проблем зі здоров’ям і відсутністю важливих вітамінів і поживних речовин люди, які страждають на анорексію, продовжують дотримуватися суворої дієти, виснажуючи свій організм.
У більшості випадків хворі можуть не усвідомлювати справжні причини анорексії, вважаючи, що все в повному порядку і ситуація під контролем. На жаль, впоратися з недугою самостійно практично неможливо, проблема потребує комплексного лікування, що полягає в грамотному фахівця (психолога/психотерапевта), прийом медикаментозних препаратів і роботі з дієтологом.
Для початку необхідно працювати з коренем проблеми, адже втрата ваги — це наслідок, а треба шукати причину. З психологом або психотерапевтом необхідно знайти причину психічного розладу і пропрацювати всі страхи, виробивши план по самоконтролю над своїми думками і страхами.
Спостереження лікаря і регулярний прийом медикаментів, які спрямовані на поліпшення фізичного і психоемоційного стану.
Складання грамотної дієти з компетентним фахівцем. План харчування, який сприяє повільному набору ваги і заповненню всіх необхідних втрачених поживних елементів.
Підвищення загального інтересу до життя за допомогою спілкування з близькими, пошуку для себе нових інтересів, нових знайомств.
Основна робота з психологом ведеться з вирішення внутрішніх конфліктів, підвищення самооцінки, усунення комплексів і затискачів.
Люди, які прийшли до цього стану, ніколи не вірили в себе. Їх волю придушували і змушували вважати себе слабкими і нікчемними. Головний секрет одужання-прийняття та ідентифікації себе в сім’ї та суспільстві. Вироблення власної думки, а також впевненість і правильність своїх дій — ось запорука успіху. Багато що залежить від бажання хворого, адже якщо людина зізнався собі в тому, що проблема існує, отже, початок до одужання належить.
