Вирішили розвінчати найпопулярніші міфи про тренування, про які ви навіть ніколи не замислювалися.
Не пропустіть
Міф 1. Найкращий час для занять фізкультурою ранок
Цю істину вбивали в наші голови довгі роки, однак фахівці зі здорового способу життя дотримуються протилежної точки зору. Уві сні всі функції організму сповільнюються: кров тече повільно, серце б’ється рідко. Якщо на організм, що ледь прокинувся, обрушити фізичні навантаження, він зазнає найсильніший стрес. Протягом дня швидко з’являться втома, млявість, головні болі. Можуть трапитися і проблеми з серцем. Для ранку найбільше підійдуть легка 15-хвилинна зарядка і контрастний душ. Як з’ясували вчені, найвища фізична активність у більшості людей припадає на час з 10 до 13 і з 16 до 19 годин, тоді і треба займатися фізкультурою і спортом. А деякі дослідники взагалі вважають, що найефективніший час для тренувань — від 6 до 8 годин вечора.
Міф 2. Спорт — запорука здоров’я
Тепер вже не секрет, що заняття професійним спортом практично калічать людей. Але і аматорський спорт підходить далеко не всім. Якщо десь у вашому організмі причаїлося хронічне захворювання, то ви завдасте собі шкоди, вибравши “неправильний” вид спорту. Судіть самі: плавання в басейні протипоказане при хронічному гаймориті, тонзиліті, фарингіті, пієлонефриті, циститі; катання на велосипеді — при ендометріозі, міомі, гастриті, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки; гра в бадмінтон — при остеохондрозі, сколіозі, артрозі; багато пози популярної нині йоги шкідливі при захворюваннях жіночих органів. Перш ніж ставати «спортсменом», обов’язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем.
Міф 3. Чим інтенсивніше тренування, тим міцніший організм
Деякі фанатики здорового способу життя кожен день годинами катують себе в спортивних залах, роблять вправи, перемагаючи біль. Насправді надмірні фізичні навантаження приносять тільки шкоду. При фізичному перенапруженні організму потрібно більше кисню, з-за цього збільшуються окислювальні процеси, що призводить до швидкого зношування органів і загального старіння. Німецькі дослідники встановили, що при посилених тренуваннях скорочується виробництво ліпопротеїнів високої щільності, які переносять «хороший» холестерин, а він захищає нас від проблем з судинами, від атеросклерозу і захворювань серця. Американські фахівці прийшли до висновку, що фізкультура на знос у чоловіків знижує кількість чоловічого статевого гормону тестостерону. Його стає на 80% менше, ніж у тих, хто займається спортом в помірних дозах. У ударників фізпраці зменшується кількість сперматозоїдів і пропадає статевий потяг. Не перепрацьовуйте себе! Досить займатися фізкультурою 2-3 рази на тиждень по 1-2 години. А як тільки ви відчуєте біль або сильну втому, припиняйте заняття.
Міф 4. Максимального ефекту можна домогтися тільки у фітнес-клубі
Слідувати здоровому способу життя в компанії однодумців набагато приємніше, ніж поодинці. Однак регулярні походи в фітнес-клуб-швидше модне пошестя, ніж жорстока необхідність. Якщо у вас немає грошей на абонемент, це не привід для відчаю і не виправдання вашої нездатності підтримувати нормальну фізичну форму. Займайтеся в парку, вдома. Ходьба — відмінний спосіб оздоровлення. Багато лікарів впевнені, що фізкультура на свіжому повітрі набагато корисніше тренувань у фітнес-центрі з кондиціонованим повітрям. І навіть активні прихильники фітнесу визнають, що для занять на тренажерах є безліч індивідуальних протипоказань: порушення серцевого ритму і менструальної функції, підвищений артеріальний тиск, діабет, геморой, захворювання серця, опорно-рухового апарату. При варикозі, наприклад, можна тренуватися тільки в лікувальному трикотажі. У будь-якому випадку без консультації з лікарем не варто атакувати тренажерні зали. До речі, навесні цього року британський спортивний психіатр професор Стюарт Біддл виступив із сенсаційною заявою, що заняття у фітнес-клубах завдають шкоди нації. Звичайна людина, побачивши в клубі накачаних співвітчизників, відчуває комплекс неповноцінності і втрачає інтерес до будь фізкультури, а фанати фітнесу виснажують організм сильними навантаженнями. На думку професора, піші прогулянки і ходьба по сходах куди більш дієві в плані зміцнення здоров’я.
Міф 5. Дітей треба змушувати займатися фізкультурою
Американські фізіологи провели цікавий досвід. Одних мишок силою змушували крутитися в колесі. А інші бігали по коліщатку за власним бажанням. У першої групи піддослідних до кінця експерименту ослаб імунітет, а у другої, навпаки, підвищився. Висновок: толку від ненависних фізичних вправ ніякого. З’ясуйте разом з дитиною, яким спортом він хотів би займатися, обговоріть цей варіант з дитячим психологом. Важливо знайти той вид фізичних навантажень, який відповідає психологічному і конституційному типу дитини. Наприклад, здоровань не доб’ється успіхів у фігурному катанні і буде відчувати постійний стрес, зате може досягти успіху в боксі.
До речі, дорослих все це теж стосується. Якщо займатися без задоволення, через «не хочу», то ні про яку користь для здоров’я не може бути й мови.
Міф 6. Наполегливі тренування йдуть на шкоду розумовому розвитку
Залишимо осторонь професійний спорт, який просто не залишає часу ні на які інші заняття: читання книг, походи на виставки і т. п. Що стосується помірних тренувань, то вони, навпаки, додають розуму. Англійські дослідники встановили, що після занять фізкультурою мозок починає виробляти ендорфіни, які не лише забезпечують гарний настрій, але і стимулюють роботу мозку, творче мислення.
Міф 7. Тренуватися треба на голодний шлунок
15-хвилинну ранкову зарядку або невелику пробіжку дійсно можна зробити до завтра. Але якщо ви відправляєтеся в спортзал, поїсти необхідно, треба “розбудити” організм і дати йому джерела енергії. Краще зробити це за 1,5–2 години до тренування, але таке правило існує не для всіх. Потрібно прислухатися до індивідуальних особливостей організму. Наприклад, людям, чутливим до зміни рівня цукру в крові, рекомендується з’їсти щось легке за півгодини до занять — йогурт або фрукти. А ось з приводу пиття під час тренування фахівці не можуть домовитися. Тому дане питання потрібно обговорювати індивідуально зі своїм тренером.
