Вчені досі не знають точно, що викликає цей стан. Хворобою його не назвеш, це більше схоже на те, що дитина живе у своєму світі, який вимагає особливих реакцій, не таких, до яких ми звикли. Зараз навчилися дещо адаптувати дітей з аутизмом до реальності — залежно від ступеня розладу. Але не всіх і не завжди. Однак особливі діти — частина нашого суспільства. Тому потрібно, щоб всі знали кілька важливих речей про них.
1. Немає двох однакових дітей з аутизмом
Якщо ви бачили, як себе веде одна дитина, — це все одно що нічого не бачили. Узагальнити свій досвід буває важко навіть фахівцям. Розладами аутичного спектру страждає, за статистикою, кожна 60-та дитина. Сам термін “аутичний спектр” з’явився якраз тому, що випадки класичного аутизму рідкісні. Набагато частіше діти демонструють власний набір симптомів: повторювана поведінка або труднощі з уявою, не формуються навички соціальної взаємодії або інші ознаки, які неозброєним оком не видно, їх можуть помітити тільки батьки, а розпізнати — фахівці.
2. Аутизм неможливо діагностувати в ранньому віці
У рідкісних випадках про аутизм можна говорити, коли дитині виповнюється два роки. Але точно поставити такий діагноз можна не раніше ніж малюкові виповниться чотири, а то і п’ять років. Єдиний симптом, наприклад затримка мови (яку демонструють все більше дітей), ще нічого не означає.
“Психіатри постійно знімають діагноз “аутизм”, поставлений на підставі тільки відсутності мови. Для діагнозу важлива поєднаність симптомів, – говорить кандидат наук, психолог Лариса Суркова. – Але нерідко і поєднаність симптомів упускають. Проблема діагностики все ще існує».
3. Аутизм — це не погане виховання
Дитина з розладом зі спектру часто справляє враження просто невихованої, розпещеної. Батькам, яким і без того непросто, в цей момент стає ще складніше. Істерики, гіперактивність, крикливість – варто пам’ятати, що все це може бути не через виховання, не тому, що батьки погані, а тому, що дитина така. І з цим нічого не поробиш, тому не треба зайвий раз тюкати і засуджувати маму і тата за їх поведінку малюка.
4. Причини аутизму точно не ясні
Що викликає аутизм зі стовідсотковою ймовірністю, жоден лікар не скаже. Можна лише поручитися, що це не щеплення — просто симптоми аутизму починають проявлятися в той же час, коли дитині з національним календарем роблять планові ін’єкції. Впливає спадкоємний фактор, інфекції у матері під час вагітності, особливості її раціону і ліки, які приймає жінка, гормональні розлади, екологія, навіть перерва між вагітностями має значення.
5. Чим раніше поставлять діагноз, тим краще
Краще всім — і дитині, і сім’ї. Це не означає, що малюк миттєво вилікується від аутичних розладів, немає. Але це означає, що раніше почнеться робота з його адаптації, розвитку соціальних і поведінкових навичок, буде скоригований підхід до навчання дитини.
6. Лікування аутизму — це не медицина
Головне завдання батьків і фахівців — не напхати дитину ліками, а соціально адаптувати її в суспільстві, розвинути функціональні навички, які дозволять малюкові вирости успішною людиною. Тобто аутичні розлади не лікуються, а коригуються. Медичне втручання зводиться до купірування окремих симптомів: гіперактивності, проблем зі сном.
7. Діти з аутизмом — це просто діти
Вони можуть засмучуватися і нервувати рівно з тих же причин, що і їх звичайні однолітки: переїзд, наприклад, або хвороба. Просто вони не вміють свої переживання висловлювати соціально прийнятним способом і роблять це як вміють. З віком деякі з цих дітей так і залишаються з нерозвиненою промовою, не можуть самостійно себе обслуговувати. Але більшість з дітей з розладами аутичного спектру цілком успішно соціалізуються, вчаться, працюють і нічим не відрізняються від всіх інших. Головне — займатися ними.
