У соціальній мережі Reddit народився своєрідний флешмоб: мами і тати ділилися своїми ганебними промахами в поводженні з дітьми. Як виявилося, майже у кожного є чого соромитися. “Минуло вже багато років, а я досі це пам’ятаю, і мені так совісно!» — пишуть вони. Ми зібрали кілька таких ситуацій-в чому батьки каються перед дітьми.
Не пропустіть
«Одного разу я поклала свого восьмимісячного сина на пеленальний столик, щоб змінити підгузки. Зняла брудний і повернулася, щоб взяти чистий. За якусь частку секунди син перекинувся і скотився зі столика вниз, на підлогу. Він приземлився плазом обличчям вниз, аж ніжки підлетіли. Він ніколи в своєму житті більше так не плакав – ні до, ні після. Я тримала його і просто ридала через те, що заподіяла малюкові такий біль».
#
«Я двічі попередив свого трирічку, щоб він не пхав пальці у вентилятор. А на третій раз не став нічого говорити, дозволив всьому йти своєю дорогою. Думав, так він засвоїть урок».
#
«Моя донька, коли їй було три роки, прокинулася серед ночі і прийшла до мене в ліжко. Сказала, що їй приснився поганий сон. Я відвела її назад в її кімнату, запитала, що їй снилося. Вона розповіла, що всюди були жуки, вони повзали по стінах і по ліжку. Я сказала, що це був просто сон, що жуки існували тільки у неї в голові. Це було величезною помилкою. Донька ще довго не могла заспокоїтися, дізнавшись, що у неї в голові жуки. Завжди треба думати двічі, коли формулюєш думку для дитини».
#
«Я прилюдно соромив свого сина за проступки. Думав, це хороший виховний метод — зганьбити при всіх».
#
«У дитинстві моя дочка витратила всі накопичені гроші на скейтборд. Я їй тоді сказала, що дуже боюся, що вона впаде з нього або потрапить під машину. Не знаю, налякала я її, або просто вона дуже хотіла, щоб я не хвилювалася, але вона так жодного разу і не встала на той скейт. Може бути, їй передався мій страх. Вона і зараз не дуже любить фізичну активність».
“Коли синові було 14 років, він катався на велосипеді і вдарився мошонкою об раму. Він заповз в будинок і ліг на диван, скорчений від болю. Він просив нас відвезти його в лікарню, але ми відмахнулися. Ну хто з нас в дитинстві не падав з велосипеда? Сказали, що поболить і перестане. Але через півтори години він все ще не міг розігнутися. І ми його все-таки відвезли в лікарню. Виявилося, що у нього перекручування яєчка і йому потрібна термінова операція. Через те, що ми відразу не повезли його в лікарню, він втратив яєчко. Здається, він ніколи нас за це не пробачить”.
#
«Одного разу випав сильний сніг, і я пішов у двір викопувати машину. Син зголосився мені допомогти, йому тоді було років 7 або 8. Він взяв свою лопатку і теж пішов копати сніг. І він підійшов до мене дуже близько зі спини, я його не помітив, випростався і заїхав лопатою йому по обличчю. Він скрикнув, схопився за око, крізь пальці кров закапала. Я страшенно перелякався, думав, я йому око вибив. Відвезли сина в лікарню, йому заклеїли рану. Все зажило, око ціле. Але досі на лобі у нього можна розгледіти ямку – слід від того удару”.
#
«Одного разу ми з дружиною поїхали гуляти, взяли з собою сина. Весело провели час, їдемо назад, і раптом дружина дивиться на заднє сидіння і запитує: „А де наш син?“ На щастя, ця історія закінчилася добре. Ми залишили дитину в магазині морозива. Власник доглядав за ним, навіть дав йому безкоштовне морозиво, поки ми не повернулися”.
#
«Мій син завжди був дуже обережним. Одного разу, коли йому було два роки, він якраз збирався з духом, щоб забратися на якийсь атракціон, який йому цілком підходив за віком, я сказала, щоб він був обережнішим. І він зупинився і відмовився пробувати навіть забратися на атракціон. Досі корю себе за це”.
#
«Коли моєму синові подобалася якась дівчинка, я кожен раз жартував над цим».
#
«Я не навчила своїх дітей обніматися і проявляти почуття. Я повинна була обіймати їх частіше».
