За перші роки XXI століття ми вже вивчили деякі правила — всі передові учасниці соціального життя України однозначно знають, як повинні виглядати брови! Ну а якщо серйозно, то XXI століття однозначно вносить свої серйозні корективи в наше життя: нові технології, нові можливості, а також нові залежності.
Не пропустіть
Якщо основні пастки минулого століття для простих обивателів були хімічні залежності, ігроманія, телевізійна залежність, прагнення до збереження юного образу у що б то не стало, шопоголізм, емансипація і накопичення, то зараз основними залежностями можна назвати всі види цифрових залежностей.
Що цікаво, цифрові залежності не завжди яскраво виражені, але при цьому тримають в своїх рамках дуже жорстко.
Залежність від смартфонів
Думаю, ви зі мною погодитеся, всі власники смартфонів в тій чи іншій мірі залежать від своїх гаджетів. Не вірите? А як ви себе відчуєте, якщо раптом виявиться, що ваш смартфон забутий вдома і повернутися за ним немає можливості?
Телефон для більшості користувачів стає основним каналом для зв’язку зі світом і основним інструментом взаємодії. Раніше в незручних ситуаціях, в очікуванні, коли ми не знали, чим себе зайняти або куди подіти руки, зазвичай закурювали сигарету або починали говорити про ні про що з оточуючими, тепер же все більше людей віддає перевагу переглядати стрічки новин в смартфонах. Якщо потрібно уточнити чи знайти цікаву інформацію, ми гуглим, треба щось купити — додаток до наших послуг, хочемо замовити їжу — знову смартфон, провести фотосесію — те ж саме. Далі, думаю, продовжувати не варто, хід моїх думок цілком зрозумілий. Для більшості телефон став як би продовженням рук і мозку. Саме багатозадачність і багатофункціональність стає вузьким місцем.
Залежність від спілкування через гаджети
Сучасні люди, особливо підростаюче покоління, прагнуть всі свої взаємодії зосередити на всіляких мобільних додатках і соцмережах. Особисте спілкування дуже часто буває пов’язане з труднощами в налагодженні позитивного контакту, насичене смисловими нюансами, а записувати текстові або голосові повідомлення, залишати коментарі значно простіше. Поступово особисте спілкування замінюється опосередкованим, і ми впадаємо в залежність від спрощеного спілкування через смартфон. Ми втрачаємо деякі навички соціалізації та ефективного спілкування, воліючи взаємодію зі смартфоном взаємодії з людьми.
Залежність від соцмереж
Багато незадоволених власним рівнем реалізації просто напросто починають прикриватися красивими картинками про своє нібито щасливе життя, створюються фейкові акаунти. Всі прагнуть показати себе в соцмережах з кращого боку, обходячи гострі кути своїх реальних обставин. З’являється глобальна ілюзія “у всіх все прекрасно, і тільки у мене погано, але я це ретельно приховую, прикидаючись щасливим і успішним”. Така життєва позиція рано чи пізно призводить до криз самореалізації, озлобленості на своє життя, заздрості з приводу чужих успіхів і неврозів. Як результат, людина все більше воліє прикрашений світ соцмереж, виключаючи себе з реального життя, уникаючи вирішувати життєві питання, успішно відволікаючи себе прокручуванням нескінченної френдстрічки.
Залежність від вхідної інформації
У XXI столітті ми стали вважати відповіді на вхідні повідомлення, без пауз і очікування ознакою хорошого тону. Миттєві реакції на вхідні повідомлення стають звичайною справою. У цій зручності і таїться непомітна небезпека. Нам здається, що ми можемо пропустити щось важливе для себе. Нам некомфортно, якщо нам не відповіли на повідомлення відразу. Велика частина власників смартфонів перевірять пошту, месенджери і соцмережі не рідше разу на годину.
На цьому тлі розвиваються неврози, викликані уявною необхідністю реагувати на ситуації без пауз, терміново. Особливо це проявляється в діловому листуванні, при необхідності терміново вирішувати всі висхідні питання. Така рефлексія призводить до стресових станів, а також забирає можливість спокійно проаналізувати, що відбувається, свої подальші дії, вносить суєту, помилки та необхідність все переробляти по кілька разів. Підвищується нервозність, внутрішнє напруження, і виникає відчуття втраченості.
Що найнеприємніше в цій ситуації – геть зникає стан внутрішньої тиші і гармонії. Ми ризикуємо безупинно рефлектувати на те, що відбувається, виснажуючи себе, втрачаючи час життя.
Селфі-залежність
Все починається з однієї вподобаної фотографії для себе і непомітно переростає в потребу фотографувати себе і викладати в соцмережі по 5-20 фотографій в день. Все починається з розваги, поступово переростає в потребу показувати себе і чекати відповідної позитивної реакції. Ексгібіціоністи XXI століття більше не ходять голими в парках, вони міцно застрягли в соцмережах. Любителі власних фотографій часто повністю відмовляються від особистої думки про себе, покладаючись лише на реакції підписників. Причому тут справа по-справжньому погана: психіатри визнали селфі-залежність психічним розладом, який необхідно лікувати.
Залежність від інтернет-ігор
Хтось шукає можливість відпочити від складнощів життя, хтось шукає віртуальних пригод і можливості зробити свої враження більш яскравими, ніж вони можуть отримати в реалі. А далі – все як в експерименті з мишами, у яких в центр задоволень головного мозку був вживлений підсилювач, що працює від кнопки, яку вони могли натискати без обмежень. Всі миші загинули від виснаження, вважаючи за краще концентровані задоволення всьому іншому, включаючи заповнення фізичних ресурсів свого організму. Не так давно преса писала про те, що в Китаї від перевтоми загинула 12-річна дівчинка, яка кілька діб без перерви грала в аркаду. Сумно. Розваги у вигляді онлайн-ігор можуть жорстоко пожартувати над нами, змушуючи забути про міру.
Звичайно, це крайність, і таких трапляється дуже мало. Але підрахуйте, скільки часу і грошей віддано чоловіками “Танкам”. Це вже стає причиною розлучень. Залежність від онлайн-ігор розмиває реальну особистість індивідуума і ми знову-таки отримуємо кризу самоідентифікації і кризу самореалізації.
Що робити
Застосовуємо цифровий детокс. Це новий вид розвантаження себе від впливу гаджетів і інтернету, це хороший спосіб вирівнювання себе, це навчання вмінню тримати себе на плаву в море цифрових технологій.
Поняття «цифровий детокс» визначено як «час, коли ви не використовуєте мобільний телефон, комп’ютер та інше, тому що зазвичай ви використовуєте ці пристрої дуже часто». І це найкращий спосіб подолати цифрові залежності, які нам так непомітно підкидає XXI століття. Цифровий детокс допомагає перервати онлайн-ізоляцію, протвережує від створених ілюзій і спрямовує увагу на навколишній світ і близьких людей.
Головне правило в проведенні цифрового детоксу – не бійтеся, що пропустите щось важливе!
Сто років тому люди користувалися паперовими листами і послугами поштарів, телефони тільки починали входити в життя суспільства, а для термінових повідомлень був телеграф. Світ при цьому не впав, і всі важливі події здійснювалися своєю чергою.
Потреба бути завжди онлайн – це лише чергова ілюзія на шляху людства в своєму розвитку. Думаю, скоро це питання буде усвідомлене і вирішено повсюдно, у найближчі роки з’явиться вміння не підпадати під всеосяжний вплив інтернету і гаджетів, так само як зараз в суспільстві з’являється розуміння необхідності детокс планети від пластику і напрацьовується вміння переробляти пластикове сміття і не створювати нове. Суспільство рухається в розвитку, ми зустрічаємося з новими етапами навчання і незмінно долаємо їх, отримуючи досвід і мудрість.
