У недавньому дослідженні, опублікованому в журналі Science of the Total Environment, вчені розглядають джерела мікропластика, що переноситься по повітрю, його присутність і поширення в атмосфері, фізичні та хімічні властивості, а також токсичний вплив на дихальні шляхи людини.
Не пропустіть
З моменту початкового відкриття мікроскопічних фрагментів і волокон пластику в морському середовищі дослідники також ідентифікували мікропластик у ґрунті, відкладах, водоймах та біоті. Мікропластик можна знайти в найвіддаленіших районах земної кулі, включаючи полюси, глибокі моря та високі гори.
Мікропластик представляє серйозний ризик для екосистем та здоров’я людини, про що свідчать кілька досліджень, що повідомляють про його токсичну дію на водних тварин, насамперед риб та дрібних ракоподібних. Однак, як і раніше, недостатньо даних про присутність мікропластика в повітрі та його негативний вплив на здоров’я людини.
Мікропластик може бути у вигляді кульок, фрагментів та волокон, причому найбільш поширені фрагменти та волокна. Попередні дослідження показали, що його найменший розмір знаходиться в діапазоні від 5 до 100 мікрометрів у діаметрі. Частинки мікропластику потрапляють у приміщення та повітря з різних джерел. Наприклад, синтетичний текстиль вважається основним джерелом мікропластику у приміщенні.
Іншими основними джерелами є протектори шин, домашні меблі та сміттєзвалища. Попередні дослідження також показали, що курці вдихають більше типів мікропластика, оскільки фільтри сигарет є потенційним джерелом крихітних мікроволокон. Мікропластик також у великих кількостях присутні у районах з більш високою щільністю населення.
У ранніх дослідженнях вчені визначили механізми токсичності понад 50 пластикових добавок. Було виявлено, що багато з цих добавок збільшують ризик раку, запалення та нейротоксичності, проте вплив більшості пластикових добавок на здоров’я залишається незрозумілим.
Мікропластик взаємодіє з клітинами дихальних шляхів людини завдяки своїм унікальним фізичним властивостям, включаючи розмір, форму, поверхневий заряд та шорсткість. Він також впливає на клітинні мембрани, що згодом викликає ушкодження та окислювальний стрес.
Результати недавнього дослідження підкреслюють гостру необхідність біомоніторингу та токсикологічної оцінки мікрочастинок меншого розміру, неправильної форми та позитивно заряджених мікрочастинок у людини.
Вчені з’ясували, що маленькі діти та люди похилого віку, які часто залишаються вдома, більш вразливі до впливу частинок мікропластику. Все це з огляду на широке поширення мікропластику всередині приміщень, особливо у вигляді мікроволокон. Таким чином, потрібні майбутні дослідження для з’ясування можливих наслідків для здоров’я.
Аналогічним чином, терміново необхідні додаткові дослідження на людях, що оцінюють наявність частинок мікропластику в дихальній системі людини та долю цих частинок в організмі людини. Наприклад, дослідження з використанням передових методів виявлення можуть допомогти з’ясувати, чи мікропластик може проникати через бар’єр легеневої тканини і досягати кровотоку. Також необхідні нові дослідження, щоб краще зрозуміти, як вплив різних типів мікропластику може надавати адитивний або синергетичний токсичний вплив на здоров’я людини.
