Сочевиця дуже корисна для людей з діабетом, підвищеним артеріальним тиском і високим рівнем холестерину. Ця їжа багата білком і макроелементами. У той же час, на думку експертів, сочевиця шкідлива для людей, які страждають на подагру, оскільки містить пурин. Автор пояснює, коли можна їсти цей продукт.
Не пропустіть
Кому підходить сочевиця, а кому вона шкодить? Відповідь на це питання ви знайдете в нашій статті на додаток до докладної інформації про сімейство зернобобових, до якого належить сочевиця.
На думку німецького експерта в області харчування Ані Швінгель Екснер, сочевиця корисна для людей з діабетом, підвищеним артеріальним тиском і високим рівнем холестерину.
Як зазначає Екснер, сочевиця, як і більшість зернобобових, багата харчовими волокнами, що допомагають стабілізувати рівень цукру в крові, продовжити відчуття ситості і стимулювати травлення. Крім того, вона містить велику кількість вітамінів групи В і заліза.
Сочевиця багата білком. У сухому вигляді на нього припадає 20% продукту, а в приготованому – від 5 до 9%.
Поєднуючи сочевицю з крупами, цільнозерновим хлібом і макаронами, можете бути впевненими: ви постачаєте організм всіма необхідними для його нормального функціонування білковими елементами без будь-якої потреби в м’ясних і молочних продуктах. З цієї причини сочевиця є ключовим компонентом дієти вегетаріанців.
У той же час, за словами німецького експерта, сочевиця шкідлива для людей, які страждають на подагру, оскільки містить пурин. Вступаючи в організм, він перетворюється в сечову кислоту, що, в свою чергу, призводить до загострення проблем з подагрою.
Всесвітній день зернобобових
Щорічно 10 лютого світ відзначає Всесвітній день зернобобових, і в поточному році акцент був зроблений на заохоченні молоді у створенні стійких сільськогосподарських і продовольчих систем.
Організація Об’єднаних Націй на своєму веб-сайті зазначає: “зернобобові культури і бобові в цілому сприяють стійкості продовольчих систем, і є одним з основних елементів здорового харчування. Ці види є основою для диверсифікації сільськогосподарських виробничих систем, сприяючи вирішенню завдання щодо поліпшення виробництва. Зернобобові культури особливо важливі для стійкого рослинництва завдяки їх здатності фіксувати атмосферний азот і в деяких випадках покращувати оборот фосфору, сприяючи тим самим оптимізації використання поживних речовин в грунті і поліпшенню стану навколишнього середовища”.
Зі свого боку, Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) заявила: “зернобобові сприяють забезпеченню стійкості агропродовольчих систем з економічної, соціальної та екологічної точок зору. При цьому для успішного впровадження системи сільського господарства, заснованої на зернобобових культурах, в будь-якій стратегії центральне місце має відводитися молоді”.
“Молодому поколінню під силу об’єднати застосування традиційних методів ведення сільського господарства з новими технологіями, що допоможе зробити сільське господарство більш стійким і орієнтованим на поліпшення якості харчування. Молодь також може сприяти популяризації зернобобових, знаходячи нові можливості для розвитку своєї справи у всіх ланках виробничо-збутового ланцюжка ” – стверджує Продовольча і сільськогосподарська організація.
Що таке зернобобові?
Зернобобові культури-це бобові рослини, плоди яких збирають виключно з метою використання їх сухих зерен. За даними ФАО, найбільш поширеними видами зернобобових є квасоля, горох і сочевиця.
Зернобобові входять до складу страв кухонь усього світу, від середземноморського хумуса до традиційного англійського сніданку (тушковані боби) і Індійського дала (горох або сочевиця).
До них не відносяться культури, які збирають зеленими (наприклад, зелений горошок, стручкова квасоля), оскільки останні класифікуються як овочі. Також виключені культури, які використовуються в основному для вилучення масла (наприклад, соєві боби і арахіс), і бобові, які використовуються виключно для посіву (наприклад, насіння олеандра і люцерни).
Звичайні бобові культури включають всі види сушених бобів, такі як червона квасоля, лімська квасоля, біла квасоля і боби. До них також відносяться нут, сорт квасолі “чорне око” і горох, а також всі різновиди сочевиці.
Користь зернобобових
За даними ФАО, бобові містять мало жиру і не містять холестерин, що може сприяти зниженню ризику розвитку серцево-судинних захворювань. У зернобобових культурах також мало натрію. Хлорид натрію, або кухонна сіль, сприяє підвищенню артеріального тиску, тому цього можна уникнути, вживаючи в їжу продукти з низьким вмістом натрію, наприклад, зернобобові.
Крім того, вони є важливим джерелом рослинного білка. Кількість білка в варених зернобобових можна підвищити, змішуючи їх з різними крупами, наприклад, рисом.
Зернобобові є хорошим джерелом заліза. Дефіцит останнього є однією з найбільш поширених ознак неповноцінного харчування і причиною анемії. Щоб поліпшити засвоєння заліза, рекомендується поєднувати бобові з продуктами, що містять вітамін С (наприклад, лимонний сік з каррі з сочевиці).
Зернобобові культури багаті калієм, який підтримує роботу серця, м’язів і грає важливу роль в травленні. Вони також багаті клітковиною, необхідною для підтримки здоров’я травної системи і зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
Не варто забувати і про вміст в них високого рівня фолієвої кислоти, що відноситься до вітамінів групи В. Вони зустрічаються в багатьох продуктах харчування і вважаються незамінними для здорового функціонування нервової системи. Особливо важлива фолієва кислота під час вагітності для запобігання різних дефектів плода.
Зернобобові культури є доступним джерелом білка і мінералів для більшої частини сільського населення світу.
Вони мають низький глікемічний індекс, допомагають стабілізувати рівень цукру та інсуліну в крові, що робить їх підходящим продуктом для людей з діабетом і бажаючими контролювати свою вагу.
Зернобобові культури не містять глютен, завдяки чому ідеально підходять людям з його непереносимістю.
