Перераховані ознаки прихованого захворювання кишки

У 33-річної британки Вікторії Реннісон минулого року діагностували мікроскопічний коліт. Лікарі встановили, що жінка вже 10 років страждає на це захворювання.

У Вікторії були довгі часи симптоми. Вона розповіла, що діарея виникала раптово, а біль у животі був схожий на сильні судоми.

Жінка зазначила, що раніше була товариською, але з кожним днем їй ставало дедалі важче виходити з дому.

Вікторія пройшла численні колоноскопії, щоб зрозуміти суть своєї хвороби, і лише після взяття біопсії медики отримали чіткішу картину. Біопсія її запаленого кишечника була поміщена під мікроскоп, після чого лікарі зрозуміли, що Вікторія страждає від мікроскопічного коліту.

Експерти кажуть, що багато людей можуть страждати від невиявленого та неправильно діагностованого мікроскопічного коліту. Більшість громадян із цим захворюванням можна вилікувати за допомогою курсу специфічних для кишківника стероїдів. Також існують ліки, які полегшують симптоми. Однак саме постановка діагнозу – це перший крок до лікування.

Кількість випадків захворювання збільшується з кожним роком. Швидше за все, це пов’язано з підвищеною поінформованістю про симптоми та фактори навколишнього середовища.

Хороша новина полягає в тому, що ефективні методи лікування вже існують, тому люди, які мають симптоми мікроскопічного коліту, можуть сміливо звертатися до лікарні за допомогою.

Мікроскопічний коліт – це запалення товстої кишки (ободової кишки), що викликає стійку діарею.

Симптоми захворювання:

• регулярна діарея,
• біль в животі,
• втрата ваги,
• нудота,
• фекальне нетримання,
• зневоднення.

Ознаки мікроскопічного коліту можуть виникати, та раптово зникати. Іноді симптоми зникають власними силами. Якщо вони зберігаються або стають тяжкими, лікування можна розпочинати з коригування дієти.

Рекомендується харчуватися продуктами з низьким вмістом жирів та клітковини. Хворим варто уникати вживання молочних продуктів, глютену, кофеїну та цукру, щоб звести до мінімуму ознаки мікроскопічного коліту.

Також слід звернутися до лікарні, щоб лікар призначив лікарські препарати для лікування цього захворювання, наприклад, месаламін.