Кандидат медичних наук, лікар-невролог, цефалголог і засновник Університетської клініки головного болю Кирило Скоробогатий знову поспішає на допомогу читачам і розповідає про всі головні види головного болю. А ще пояснює, чому випити таблетку – не завжди вихід.
– Головний біль – один з найчастіших симптомів. Всього налічується близько двохсот видів головного болю – всі вони є в міжнародній класифікації головних болів і діляться на дві групи: первинні і вторинні.
Вторинні головні болі — це ті болі, які пов’язані з іншими захворюваннями. Тобто головний біль — це симптом хвороби, наприклад гаймориту, синуситу, отиту або патологією скронево-нижньощелепного суглоба.
Первинні головні болі — це самостійні захворювання головного мозку, а не наслідок інших хвороб. І 10% всіх головних болів — вторинні. Решта 90% – первинні болі.
Перше, що роблять неврологи при прийомі пацієнта зі скаргою на головний біль — намагаються виключити вторинний біль. Лікар повинен знати, що у пацієнта немає іншого захворювання, яке може бути причиною головного болю. Існують «червоні прапорці», які допомагають неврологам запідозрити вторинну головний біль. Наприклад, якщо головні болі вперше з’явилися після 50 років; якщо головні болі супроводжуються вогнищевою неврологічною симптоматикою; якщо головні болі супроводжуються лихоманкою; якщо головні болі різко змінили свій характер і так далі.
Мігрень — це окремі напади головного болю, між якими людина повністю здорова, її нічого не турбує. Перші напади мігрені зазвичай виникають в молодому віці. Пік припадає на 30-40 років. З віком кількість пацієнтів з мігренню зменшується. Мігрень часто зустрічається серед українців — 21% працездатного населення від 18 до 65 років страждає нею. Це дуже багато.
У головного болю напруги немає особливих яскравих проявів-нудоти, блювоти або дискомфорту від світла/звуків під час нападу. У порівнянні з мігренню це більш “легкий” головний біль – зазвичай він проходить від прийому парацетомолу, ібупрофену або навіть від короткого відпочинку і розслаблення.
Головні болі напруги можуть бути рідкісними, а можуть хронічними. У другому випадку пацієнти відчувають біль 15 і більше днів на місяць, але це зустрічається нечасто і вимагає серйозної профілактичної терапії.
Механізм утворення такого болю пов’язаний з перикраніальними м’язами (до них відносяться скроневі, лобові, потиличні, грудино-ключично-соскоподібні м’язи. — прим. ред.) — вони перенапружуються. Це може відбуватися через стрес, тривалої емоційної або фізичної напруги, незручної пози та інших причин.
Кластерний (пучковий) головний біль зустрічається рідко — нею страждають від 100 до 400 осіб на 100 000. Такий головний біль турбує протягом певного періоду, наприклад одного місяця або півтора місяців на рік. В інший час людина здорова, біль її не турбує. Епізод болю може тривати півтори години, іноді трохи менше. Головний біль дуже інтенсивний, він може досягати 10 балів з 10 за шкалою болю (кластерний біль — один з найсильніших болів в принципі; він може доводити навіть до суїциду). Зазвичай такі болі виникають в 4-5 годині ранку. Кластерні болі супроводжуються наступними симптомами: викручують відчуття в скроневій і лобно-очноямковій області, сльозотеча, почервоніння ока і закладеність носа — все з одного боку. Найчастіше від цих головних болів страждають чоловіки.
Циклічність цього головного болю вказує на роботу гіпоталамуса (невелика область в проміжному мозку. — прим. ред. — – він регулює величезну кількість циклічних неусвідомлених дій людини і непідконтрольних їй процесів: сон, відчуття голоду, менстуральний цикл. В ході досліджень МРТ це підтвердило — під час кластерних головних болів зона гіпоталамуса активна.
Кластерну біль лікують під час нападу — інгаляцією киснем. Таблетки пити безглуздо — вони не встигнуть подіяти. Ще можна приймати триптани (група лікарських засобів, розроблених спеціально для зняття нападу мігрені. — прим. ред.) у вигляді підшкірних ін’єкцій. Профілактика полягає в призначенні спеціальних препаратів, наприклад верапамілу. Це антиаритмічний препарат, який кардіологи прописують при порушенні ритму серця. У разі головного болю передбачається, що він діє на іонні канали в клітинах головного мозку.
Це не всі види первинних головних болів. Існують тригемінальні вегетативні (автономні) цефалгії. До них, крім кластерних головних болів, відносяться пароксизмальна гемікранія і SUNCT-синдром (короткочасні односторонні невралгічні головні болі з ін’єктуванням кон’юнктиви і сльозотечею). Ще є первинна кашлева і гіпнічна головні болі. Всі ці види болю зустрічаються вкрай рідко, і про них поки мало що відомо лікарям і вченим.
Є кілька міфів про вторинні головні болі. Наприклад, всі знають про остеохондроз. Але не всі знають, що остеохондроз — це не діагноз, а природні вікові зміни хребта, які відбуваються абсолютно у всіх людей після певного віку. Це як шкіра, її якість теж змінюється з віком. Остеохондроз, який рентгенологи бачать на рентгені, МРТ або КТ (комп’ютерної томографії), не вважається підставою ставити неврологічний діагноз. Хоча дійсно є головні болі, які виникають із-за патології верхньо-шийного відділу хребта (трьох верхніх шийних сегментів). Такі болі називаються цервікогенні.
Патологія суглобів трьох верхніх шийних хребців може давати відбитий біль в область голови. Тобто проблема в суглобах, а біль виникає, наприклад, в області чола. Щоб поставити діагноз цервікогенного головного болю, необхідно знайти причинно-наслідковий зв’язок між впливом на шийний відділ хребта (пальпація цих суглобів або поворот голови) і появою головного болю у пацієнта. Такі головні болі зустрічаються рідко, вони становлять 0,5—2% всіх вторинних болів.
Далі. Багато людей люблять робити УЗД судин і взагалі перевіряти судини. Деякі лікарі підігрівають цю ситуацію — кажуть, що головні болі виникають через порушення кровопостачання, венозного відтоку. Насправді судинні головні болі (є така підгрупа в класифікації) — це головні болі, пов’язані із ураженням внутрішньочерепних судин; вони трапляються рідко. Такі болі можуть виникнути, якщо розірветься аневризма, відбудеться крововилив або розшарується стінка судин. Через порушення кровопостачання головний біль не з’явиться — це неможливо, головний мозок позбавлений больових рецепторів.
Ще один міф: головний біль виникає через підвищення внутрішньочерепного тиску. Такий діагноз часто ставлять дітям. Насправді підвищення внутрішньочерепного тиску може відбуватися тільки з двох причин. Перша-утворення, наприклад, пухлини всередині черепа. Так як череп не розтягується, то за законом фізики, якщо з’явиться якийсь додатковий обсяг, це призведе до збільшення тиску всередині черепа. Симптоми цього підвищення: головні болі посилюються в горизонтальному положенні, стоячи людині набагато легше переносити біль. Друга причина — ідіопатичне підвищення внутрішньочерепного тиску, коли тиск підвищується без всяких обсягів, утворень та інших видимих причин, але такий стан зустрічається у 1-2 людей на 100 000 населення. Цей вид головного болю частіше зустрічається у жінок з надмірною масою тіла. Болі з’являються щодня, посилюються в горизонтальному положенні. Головне-такі головні болі характеризуються прогресуючою втратою зору через набряк диска зорового нерва.
Все залежить від інтенсивності болю і від того, наскільки ві він пливає на якість життя людини. Якщо головний біль турбує людину на 2-3 бали за 10-бальною шкалою, є сенс видихнути, вийти на вулицю, подихати, розслабитися. Але в той же час немає нічого поганого в тому, щоб випити таблетку, якщо голова болить рідко і ви п’єте знеболююче не частіше разу на тиждень. У випадку з мігренню краще відразу випити таблетку — ймовірність, що напад закінчиться швидше, буде вище.
Але якщо людину постійно турбують головні болі і вона постійно п’є знеболююче, це, навпаки, погіршить ситуацію — болі почнуть з’являтися частіше. В такому випадку кожен раз вдаватися до таблетки не можна — потрібно звернутися до лікаря.
Є різні причини, через які люди ігнорують похід до лікаря. У людини може бути мігрень, важка і часта мігрень. Вона постійно її купірує знеболюючим і не розуміє, що від таблеток голова болить ще сильніше. Вона вважає, що головний біль — це щось таке, що є у її батьків, у сусідки по сходовому майданчику, у колег. Він вважає, що всі цим страждають, що це взагалі не вимагає лікарського спостереження. Люди не знають, що головний біль можна лікувати.
Є інша проблема. Людина звернулася до лікарів, і їй сказали: «пий знеболююче, що ми ще можемо зробити». Вона не отримала адекватного лікування. Вона залишилася з цим головним болем і продовжує пити таблетки.
Є люди, які вже після 1-2 нападів інтенсивного головного болю біжать робити МРТ, щоб перевірити, чи не утворилася пухлина. Нічого не знаходять і в принципі заспокоюються, до лікаря не йдуть. Вони далі живуть з головним болем, потім він змінює характер, починає частішати. Вони знову думають: «Що-то не так, точно щось виросло» — і в підсумку знову приходять на МРТ. А потім приходять до лікаря на прийом з чотирма результатами МРТ за останні п’ять років і невирішеною проблемою.
Якщо у пацієнта головні болі виникають раз на місяць, вони швидко проходять, а людина швидко повертається до трудової діяльності, і її це влаштовує, можна застосовувати ті препарати, які випускаються без рецепта. Якщо пацієнт хоче покращити якість свого життя, хоче, щоб цього головного болю у нього не було зовсім або ж він повністю проходив не протягом доби, а двох годин, їй варто записатися до лікаря.
До лікаря обов’язково потрібно йти, якщо людина страждає мігренню або якщо вона часто п’є таблетки, а головний біль посилюється і частішає.
Імуноглобуліни відіграють ключову роль в імунній системі організму. Це білки, що виробляються специфічними плазматичними клітинами,…
Рак у порожнині носа або навколоносових пазухах на ранніх стадіях зазвичай не викликає жодних ознак…
Дерматологія передбачає дослідження, вивчення, діагностику та лікування будь-яких захворювань шкіри та шкірних придатків, волосся і…
Ударно хвильова терапія в ортопедії та травматології Ударно-хвильова терапія скорочено (УХТ) – це вплив на…
В останні роки науковці та фахівці у галузі краси вдосконалюють технології омолодження шкіри, намагаючись знайти…
Взимку наші руки особливо вразливі до агресивних факторів зовнішнього середовища. Низькі температури, різкі коливання вологості,…