Чи допоможуть схуднути продукти з негативною калорійністю

В теорії так, але є нюанси.

Що таке продукти з негативною калорійністю

Це однозначно чарівна штука. З’їли ви, покладемо, сосиску з енергетичною цінністю 100 ккал. А організм, щоб переварити її, витратив 150 ккал. В результаті суцільний профіт: і сосиска в шлунку, і схудли.

Таку умовну сосиску, яка вимагає для перетравлення більше енергії, ніж здатна дати, і відносять до продуктів з негативною калорійністю.

Сама ідея сенсу не позбавлена. Щоб переробити їжу, ми дійсно витрачаємо пристойну кількість енергії-5-10% від усієї, що отримуємо протягом дня. Тобто теоретично можна знайти низькокалорійний, але важко-перетравлюваний продукт, сумарна калорійність якого (з точки зору нашого організму, звичайно) виявиться негативною.

Взяти, наприклад, селера. У ньому мінімум кілокалорій – 14 на кожні 100 грамів. А в складі в основному вода і клітковина, впоратися з якою організму буває складно. Селера, а також інші низькокалорійні овочі зі схожим складом дійсно можуть претендувати на роль того самого чарівного продукту з розряду «з’їв — і схуд».

Але є нюанс.

Що не так з продуктами з негативною калорійністю

Поки не існує авторитетних наукових досліджень, які б довели: ось конкретний продукт, з’їжте його — і ви втратите калорії. Це пов’язано зі складністю розрахунків. Так, майже неможливо встановити, скільки саме енергії витратив організм на перетравлення того ж стебла селери. Дієтологи оперують лише приблизними цифрами, і вони наступні.

Енергія, яку тіло використовує для переробки їжі, вимірюється у відсотках від калорійності продукту і залежить від того, що саме ви з’їли — білки, жири або вуглеводи.

Вважається, що:

• на перетравлення вуглеводів йде 5-10% калорій, які в них містяться;
• білків-20-30%;
• жирів-0-5%.

Зверніть увагу: до позначки 100% не наближаються навіть лідери — білки. Таким чином, з точки зору сучасної дієтології, продуктів з негативною калорійністю не існує.

Але з приблизних цифр все-таки можна зробити корисний для схуднення висновок. Принаймні, про те, якій їжі віддавати перевагу.

Дивитися. Якщо ви з’їсте 100 ккал пісної курячої грудки, то за мінусом витрат на її перетравлення отримаєте близько 70-80 ккал чистими. Зате столова ложка рослинної олії принесе вам ту ж сотню кілокалорій, які засвоїться повністю.

Висновок простий. Щоб скоротити споживання калорій, найефективніше тамувати голод:

нежирною білковою їжею – пісним м’ясом або знежиреною кисломолочкою;

овочами – в них практично немає жирів, зате є ті ж енерговитратні білки, вуглеводи і багато води.

До речі, про воду.

Які продукти можуть викликати втрату калорій

Якщо все-таки вперто шукати продукт з негативною калорійністю, то Н₂О — нехай і з натяжкою — підійде на цю роль найкраще. І ось чому.

У чистій воді практично немає калорій. І хоч на засвоєння її теж не витрачається зайвих сил, рідина має вкрай цікавий ефект: вона на деякий час прискорює обмін речовин, змушуючи організм витрачати більше енергії. За деякими даними, вживання двох літрів води в день рівносильно втраті приблизно 100 ккал. Ви п’єте – і худнете. Чи не цього чекають від міфічних продуктів з негативною калорійністю?

Що в підсумку

З точки зору науки, щоб худнути, треба дотримуватися основних принципів здорового харчування:

• Налягайте на овочі.
• Їжте пісне м’ясо.
• Обмежте кількість жирів, але не виключайте їх зовсім: вони необхідні.
• Дотримуйтесь питний режим. Намагайтеся пити хоча б 2 літри води щодня.

Ці нескладні правила допоможуть вам залишатися ситими і не перебирати з калоріями. А значить, ефект, що очікувався від міфічних продуктів з негативною калорійністю, так чи інакше буде досягнутий.

Наукові джерела:

We’ve heard that eating negative-calorie foods might be a good diet strategy. But what exactly are they? / Mayo Clinic, source
Nutrition facts for celery, raw / NutritionValue, source
Thermic effect of food / Dietary reference intakes for energy, carbohydrate, fiber, fat, fatty acids, cholesterol, protein, and amino acids, source
M. Boschmann, J. Steiniger, U. Hille, et al. Water-induced thermogenesis / The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, source